- Ваша позиція інколи йде врозріз із позицією правозахисників.

- Ми поважаємо наших опонентів із Гельсінської правозахисної групи, адвокатської спільноти. Але є позиція держави! Це позиція не тільки Міграційної служби. Нещодавно ми направили запити в органи щодо певних політичних течій: - "Хізб ут-Тахрір", "Партія ісламського відродження Таджикистану"" і так далі. І нам надсилають інформацію про те, що ці рухи можуть створити певні загрози для національної безпеки України. Якщо ми будемо тут концентрувати прихильників цих рухів, то вони тут відкриють свої офіси / створять свої осередки. Наприклад, "Хізб ут-Тахрір". З одного боку, це – світська організація. Але з іншого, вона має досить радикальне крило, яке нав’язує ісламські норми закону, виступає за розбудову ісламської держави, причому не завжди демократичними шляхами. Навіть Європейський суд з прав людини говорить, що цей рух нав’язує в недемократичний спосіб встановлення ісламського ладу. До спроби анексії Криму багато представників цієї партії (як правило громадяни РФ, Узбекистану та Таджикистану, де вона офіційно заборонена) виїжджали на проживання саме туди, і там же був великий осередок цієї партії. Після спроби анексії Криму, вони, а згодом і багато інших членів "Хізб ут-Тахрір" вирішили виїхати на материкову частину України.

Потрібно взяти до уваги такий факт, що діяльність "Хізб ут-Тахрір" також заборонена у таких провідних європейських державах, таких як Федеративна Республіка Німеччина та Королівстві Данія. Також хочу зазначити, що за даними Євростат Німеччина у 2015 року, період початку війни у Сирії, прийняла майже півмільйона заяв про надання міжнародного захисту, а 2016 – 750 тисяч. Для порівняння можу навести такий приклад: за 2 роки Німеччина сумарно прийняла майже понад 1 250 000, а це більше, ніж  населення Рівненської області в 1 157 000. З цих причин, у компетентності служб безпеки Німеччини, які заборонили діяльність "Хізб ут-Тахрір", не має залишитись сумнівів.

в свете эттого отсутствие крымских татар (в основном получающих в россии сроки от 10 до 20 как раз за ХуТ - вон, только что Ялтинской группе зачитали приговор - это в которой интеллигентнейший правозащитник совершенно европейского типа Эмир-Усейн Куку) в сентябрьском обмене играет новыми красками: не признает ли сейчас Украина российские приговоры небезосновательными? 

При этом не знаю, что там в Дании, а немцы, козлы, запретили Хизбов потому, что те отрицают государство Израиль, чтоб оно провалилось. Собственно, ровно потому же, почему и россия их запретила - по их виртуальной карте Халифата какой-то кусок россии должен им отойти и поэтому - только поэтому! - они как покушающиеся на терр.целостность россии получают срока большие, чем убийцы и насильники. 

( Read more...Collapse )

Я жила у адвоката Армана. Сразу же после суда адвокат отвез меня на машине на вокзал и я сдала билеты на тот день. Потом он отвез меня к нему домой, в квартиру, которую для него снимала мама Армана. Почти сразу суд мне отказал в свидании с Арманом, и тогда адвокат мне впервые сказал: «Чтобы увидеться с Арманом, ты должна выйти за него замуж».

Я была шокирована: как замуж, когда я уже замужем, у меня хорошая семья, ребенок, планы на будущее. Адвокат мне ответил, что я сама себе придумала ограничения. Что я единственная надежда для Армана. Позже он писал мне в телеграме, что он говорил о браке, когда думал, что у меня к Арману настоящие чувства. Всё это было так дико, так странно. Адвокат писал мне про моего мужа, что он не настоящий мужчина и всякие такие вещи. 

Тебе Арман тогда уже предложил брак?

Нет! Меня это и удивило. Почему меня адвокат каждый день уговаривает на брак с Арманом, в то время как Арман мне не делал никакого предложения? Позже я получила предложение от Армана и подумала, что, видимо, они с адвокатом уже заранее договорились. Но это мои догадки.

Когда Арман сделал тебе предложение?

Это было в мой последний день в Пензе. Все эти дни Арман усиленно слал мне сердечки, поцелуи и всё такое. И в последний день он передал через адвоката мне письмо, где писал о физической близости, о встрече в комнате длительных свиданий и говорил, что это станет возможно, только если я соглашусь стать его женой.

Что ты ответила ему?

Арман просил меня не отвечать, сказал, что у него будет инфаркт ноги, если он прочитает мой ответ.

<...>

Тебе было легко отказать Арману в замужестве?

Нет, очень трудно. Я очень много думала. Я спрашивала себя, как я могу отказать человеку, политическому заключенному, которому так тяжело. Для меня это только формальный статус в паспорте, а для него, как он писал в письмах, вся жизнь. 

Я понимала, что я разрушу свою семью. Но я думала, может быть, я должна принести себя в жертву, ведь Арману тяжелее, он в тюрьме, а мы все – на свободе.

<...>

У Харкові нещодавно відбувся перший ЛГБТ-прайд. На учасників напали, чи брали участь у нападі «С14»?
Ні, в нас у Харкові немає осередку, ми не брали в цьому участі й наші активісти точно туди не їхали.
Немає такого, що ви централізовано йдете бити геїв?
Ні, взагалі такого немає.